|
|
|
Наша "Еліта" |
|
|
|
Театр починається з...
Яскраві враженя від відвідин театру в "елітній" студентській компанії нашого інституту переказує очевидець. Описані події, обставини та факти не є художнім вимислом автора тексту, будь-які збіги з відомими вам людьми та описаними подіями випадковими не є.
Те, що до театру вже не ходять у вечірніх сукнях і смокінгах, давно не секрет. Однак принаймні якісь правила етикету залишаться незмінними ще надовго. Покоління, якому щойно видали паспорт, але недодали виховання, живе за принципово новими правилами. Їх аж ніяк не змушує червоніти той факт, що вони приходять до театру в кросівках, але без жодного уявлення про те, чим бельетаж відрізняється, нариклад, від бандажа. Про гардероб деякі юні відвідувачі також не знають. А раптом в залі холодно? Або що, як раптово похолодає? А якщо захочеться піти раніше, а верхній одяг не віддадуть? Тому з чистим сумлінням і замотаними шарфами по самі вуха вони сміливо рушають до партера. Як відомо, багатьом геть не треба знати, що ті довгі ряди з кріслами так чудернацько називаються. Потім, озираючись на величину люстри і, шукаючи знайомі обличчя, переважна частина відвідувачів покоління пепсі вирішує, що на балконах краще, і дружно вирушає туди. Але це ще не пік уяви та спритності молодого мозку. Довелося якось бути свідком того, як студент-першокурсник, скорочуючи шлях, переліз до друга на сусідній балкон. Мабуть, відтоді працівники театру запускають відвідувачів лише до партеру, якщо немає аншлагу і на білетах не зазначені місця.
Театралам відомо, що виставу починають після третього дзвінка. Ті, про кого ця оповідка, думають, що після третього свисту. При цьому ще бажано тупотіти ногами й акомпанувати мобілками. Правда, тут гріх не зазначити, що останнім часом не лише вистави, а взагалі будь-які заходи в наших краях вчасно не починаються. Але не обов'язково кричати "Ура!", щоб побачити акторів на сцені. Нерідко вистави затримують саме через те, що запізнюється більшість глядачів.
Окрема тема - це мобільні телефони. Вимикати їх, звичайно, нема чого - хай актори почують і позаздрять "Пупсику" у виконанні Тіни Кароль з вашої мобілочки. При цьому чомусь існує чітка закономірність: чим голосніше волає телефон, тим довше він видобувається з місця його схованки. Нещодавно на одній з вистав перед її початком завбачливі працівники театру ввічливо попросили всіх вимкнути телефони. Що тут казати, - гіркий досвід.
Також перед походом до театру кожен відвідувач, який себе поважає, обов'язково запасається насінням соняшника, попкорном, чіпсами і газованою водою, при відкриванні якої під час вистави звучать "приємні" звуки, іноді навіть зі спецефектами бризок. Звичайно, тара від усіх цих атрибутів перегляду там і залишається або закидається у закутки для "замітання слідів".
Якщо вистава складається з декількох актів, то, як правило, після антракту глядачів неодмінно меншає. А коли вистава закінчується, то вони зникають швидше за акторів. Шкода останніх. Хоча, мабуть, більше героїв цього матеріалу. Добрий актор завжди знайде вдячного глядача, а іншим поважну компанію складе хіба попкорн.
FOX
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№9 22 грудня 2006 |
|
|
 |
|
|
Свідоцтво про державну реєстрацію - ЧЦ №236
Засновник - Чернівецький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету
Точка зору авторів публікацій не завжди співпадає з точкою зору редакції.
Головний редактор - Микола Антофійчук
Технічний редактор - Денис Татарчук
Коректор - Неля Колодницька
Голова редколегії - Надія Георгіяну
Адреса редакції:
Україіна, 58000, м.Чернівці,
Центральна площа, 7
Тел.: 52-21-22
|
|
|
.gif)
