Вища школа України на шляху
до Болонського процесу

        Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включаючи вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.
        Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року із підписанням декларації на Бергенській конференції. Тепер справа за національним та інституційним рівнем його впровадження.
        На сьогодні 45 європейських країн включно з Україною підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці у забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб`єктами освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності Європейської системи освіти. Слід зазначити, що Болонський процес не передбачає створення повністю ідентичних систем освіти у різних країнах, він призначений лише для зміцнення взаємозв`язків та покращення взаєморозуміння між різними освітніми системами.
        Пропозиції, які розглянуто і які виконуються в рамках Болонського процесу, зводяться в основному до шести таких ключових позицій:
        1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й для одержання першого академічного ступеня і 2-й після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).
        2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти шкалу ECTS, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції "навчання впродовж усього життя".
        3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних аґентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.
        4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.
        5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.
        6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших реґіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

        Входження України до єдиного Європейського та Світового освітнього простору неможливе без запровадження такого багатоцільового механізму як Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ECTS).
        Європейська кредитно-трансферна система (ЕCTS) - це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їхнього академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів, спрощує розуміння і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами.
        Особливість системи базується на угоді про те, що навчальне навантаження студента денної форми навчання впродовж навчального року становить 60 кредитів.
        До навчального навантаження включаються всі види робіт студентів: слухання лекцій, підготовка та участь у семінарах, практичних і лабораторних заняттях, самостійна робота, складання заліків та іспитів, проходження практики, підготовка та захист курсових і магістерських робіт.
        Система ЕCTS базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її складових: застосування кредитів ECTS, шкали оцінювання, угоди про навчання, інформаційних пакетів.
        Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки, що призначаються всім розділам програми курсу (дисципліні, модулю) для окреслення навчального навантаження студента та виконують дві функції: визначення трудомісткості роботи та облік її виконання. Кредити ECTS зараховуються студентам, які успішно завершили курс і одержали позитивну оцінку виконаної роботи.
        Шкала оцінювання використовується для спрощення переведення оцінок отриманих за системою ECTS, національною системою і 100-баловою шкалою ЧТЕІ КНТЕУ.

Таблиця відповідності шкали оцінювання ECTS
з національною системою оцінювання в Україні та ЧТЕІ КНТЕУ

        Організація навчального процесу в інституті здійснюється відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, яке затверджене наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993р. №161 та наказами МОНУ № 48 від 23.01.2004р. "Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу" і № 49 від 23.01.2004р. "Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 рр.", наказів МОНУ №812 від 20.10.2004 р. "Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу", № 774 від 30.12.2005 р. "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу" та державних стандартів освіти. З 2004 -2005н.р. Чернівецький торговельно-економічний інституту на базі створеного науково-методичного забезпечення, широкого застосування сучасних технологій навчання, поряд з іншими вузами України розпочав впровадження основних положень Болонської декларації у навчальний процес.
        Директорат, деканати та кафедри провели значну роботу щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, а саме:

• створена робоча група для організації та методичного супроводження кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
• внесені доповнення до навчальних та робочих планів з врахуванням вимог ECTS;
• створено інформаційні пакети за всіма напрямами підготовки і спеціальностями;
• на всіх кафедрах інституту розроблені робочі програми навчальних дисциплін з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
• проводиться інвентаризація інформаційно-дидактичного забезпечення всіх елементів навчального процесу. Особлива увага звертається на розробку повного методичного забезпечення самостійної та індивідуальної роботи студента;
• розроблене і введене в дію Тимчасове положення про модульно-рейтингове оцінювання успішності студентів;
• усі студенти денного відділення переведені на навчання за системою, що передбачає реалізацію Болонського процесу;
• в інституті впроваджено безсесійний підсумковий контроль знань студентів (Тимчасове положення про порядок проведення безсесійного підсумкового контролю знань студентів, яке затверджене директором інституту 22.02.2007 р.);
• створено Центр незалежного оцінювання знань, де студенти, які отримали незадовільні оцінки з однієї або двох дисциплін, ліквідовують академічну заборгованість у встановлені терміни;
• на засіданнях кафедр до викладачів доводяться особливості організації навчання при кредитно-модульній системі та порядок проведення безсесійного підсумкового контролю знань студентів;
• декани факультетів разом з органами студентського самоврядування проводять збори студентів з метою доведення до них особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу та порядку проведення безсесійного підсумкового контролю знань.

        Постійно діє і удосконалюється система рейтингової оцінки діяльності студента, яка дає можливість заохотити студентів до отримання високого рівня знань та успішного виконання науково-дослідної роботи, стимулює студента до більш активної життєвої позиції, ранжує студентів у групі, на курсі і факультеті за рейтингом. Рейтингова оцінка з науково-дослідної, громадської, культурно-масової і спортивної роботи діє і враховується тільки в разі успішного виконання студентом навчального плану (відсутність перездач, академічних заборгованостей тощо).
        Відповідно до Положення про систему контролю знань студентів, яке затверджене ректором КНТЕУ, в інституті план контролю знань є складовою частиною навчального плану і затверджується як єдиний документ.
        Всі види контролю успішності студентів (вхідний, поточний, модульний, підсумковий, державна атестація) оприлюднюються і є прозорими.
        Дані про результати контролю знань студентів є основними показниками, за якими проводять рейтинг студентів, оцінюють роботу викладачів, академічних груп, курсів, факультетів та інституту в цілому. Інститут працює над удосконаленням системи самопідготовки студентів.
        В інституті вже сьомий рік працює Рада студентського самоврядування, яка сьогодні налічує більше 60-ти студентів. Вплив Ради самоврядування на організацію навчального процесу студентів надзвичайно великий. На засіданнях Ради розглядаються питання не тільки організації дозвілля студентів, загальноінститутських та факультетських заходів, а й обговорюються питання успішності студентів, відвідування занять ними, клопотання переводу студентів з договірної форми навчання на держзамовлення, рекомендації на отримання стипендій Президента України, Верховної ради України тощо.
        Велику увагу в інституті приділено організації самостійної роботи та її методичному забезпеченні. Створено умови для самостійної роботи: читальна зала, класи самостійної підготовки з можливістю доступу до методичних серверів інституту та електронного каталогу інститутської бібліотеки. Їх використання дає певні результати у вигляді покращення знань студентів.
        Значна увага приділяється виданню електронних навчальних посібників з інтерфейсом, що забезпечують можливість швидкої взаємодії он-лайн між користувачем і викладачем, модульне сегментування курсу, динамічні методи самооцінки і самоконтролю у процесі навчання.

Вгору